Здислав Харманський

Польський інженер-архітектор Здислав Харманський

Архітектура міста створює його неповторний образ. «Головний будівельник» – а саме так перекладається з давньогрецької мови слово «архітектор» – живе й творить відповідно до потреб суспільства, його культурних та естетичних запитів і, звичайно ж, економічних можливостей. Одним із творців образу міста Харкова наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. став польський інженер-архітектор Здислав Харманський (1859–1924).

Маріам-Йосиф-Здислав Харманський народився у 1859 р. у Катеринославі (нині – Дніпро). Навчався в Санкт-Петербурзькому інституті цивільних інженерів, який закінчив у 1885 р., отримавши звання цивільного інженера і І розряд. Після служби у Новочеркаську З. Харманський в 1890 р. переїздить до Харкова. Спочатку він працював молодшим інженером при Харківському губернському правлінні, а з 1896 по 1917 рр. обіймав посаду губернського земського інженера та завідувача технічного відділу Міської управи. Водночас – очолював комісію з облаштування міської каналізації. З. Харманський брав участь у розробці «Правил забудови міста Харкова», які були затверджені Міською думою та діяли до 1917 р.

У Харкові молодий архітектор вступив до місцевого відділення Імператорського Російського технічного товариства, покликаного сприяти розвиткові промисловості й техніки. У нашому місті З. Харманський відкрив у собі також педагогічний талант – протягом 1911–1919 рр. він викладав креслення у Технологічному інституті на вул. Технологічній (нині – Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», вул. Кирпичова, 2).

На початку своєї кар’єри З. Харманський дотримувався стильових форм неокласицизму і необароко, у подальшому – модерну. Свідченням обдарованості цього польського інженер-архітектора є багато приватних замовлень, які він виконав у Харкові. Мешкав З. Харманський із родиною у побудованому за його ж власним проектом одноповерхому будинку на розі вул. Пушкінської та Юмовської (нині – Гуданова). На жаль, ця споруда не зберіглася.

У 1893 р. З. Харманський взяв участь у реконструкції будівлі Міського театру на вул. Сумській, 9 (нині – Харківський державний академічний український драматичний театр імені Т. Г. Шевченка). Роботи проводились під керівництвом іншого відомого польського інженер-архітектора Б. Михаловського. Разом з іншими фахівцями З. Харманський працював над зовнішньою формою та інтер’єром будівлі театру.

Яскравим прикладом втілення у камені стилю модерн є будинок колишньої Російсько-американської гумової мануфактури «Трикутник», споруджений у 1901 р. на вул. Катеринославській, 35 (суч. Полтавський шлях). Перша гумова фабрика у Російській імперії з центром виробництва у Санкт-Петербурзі була відкрита у 1860 р. і ретельно охороняла секрет створення гуми. Назва «Трикутник» в одному з документів, адресованих міністерству фінансів, пояснювалася наступним чином: «У знаку фірми трикутник – найголовніше, що кидається в очі навіть неписьменному покупцеві». Ця будівля лише нещодавно була реконструйована після пожежі, що сталася ще у 1980-х рр.

Перлиною творчості польського інженер-архітектора З. Харманського став житловий будинок на вул. Пушкінській, 20 (1912 р.). Він належав професору-хірургу Цукерману і ще 12 пайовикам. Дім повністю відповідав тогочасними стандартам комфорту – його трьох- та шести-кімнатні квартири були підключені до парового опалення, електрики, каналізації, телефону. На верхні поверхи мешканців будинку підіймав ліфт, в якому стояв шкіряний диванчик та висіло дзеркало. Цілком ймовірно, що, виходячи з дому, пані та панянки поправляли зачіску, розглядаючи своє відображення у дзеркалі, а їхні супутники мали можливість зручно спостерігати за цим дійством, сидячі на дивані. Після революції 1917 р. ці розкішніші апартаменти перетворили на комунальні квартири. У роки Другої світової війни будинок за адресою Пушкінська 20 зазнав руйнацій і пізніше був перебудований за проектом архітектора Г. Іванової.

Комплекс селекційної станції на Московському проспекті 142, який спорудили у 1913 р. за проектом З. Харманського та Є. Сердюка, є одним із перших будинків у Харкові у стилі українського модерну. Асиметрична будівля прикрашена вежею з багатоярусним шатровим покриттям. Звернімо увагу на таку деталь: вежу врівноважує високий чотирьохскатний дах, який нагадує криті соломою українські мазанки. Нині тут знаходиться Інститут рослинництва імені В. Я. Юр’єва Національної академії аграрних наук України.

Найвідомішою спорудою З. Харманського є Харківський іподром, який донині залишається прикрасою нашого міста та вважається однією з найкращих будівель такого призначення (пл. Іподрому, нині – пл. 1 Травня, 2). У ХІХ ст. шанувальники кінного спорту могли насолоджуватися дійством у більшості великих міст Російської імперії, розміщуючись на спеціально обладнаних дерев’яних трибунах з навісами. Саме таку споруду було зведено у Харкові в 1906 р. (її проект З. Харманський підготував у співавторстві з архітектором О. Гінзбургом). Проте дерев’яна будівля була ненадійною з точки зору пожежної безпеки, тому вже у 1907 р. замість неї розпочинається будівництво нової кам’яної трибуни іподрому. Вона була зведена у стилі романтичного модерну, у формі двоповерхової споруди з масивними вежами, в центрі якої розміщувалася простора зала з касами тоталізатора. З боку бігового поля знаходяться трибуни на 600 місць, оздоблені металевим навісом. Архітектор керував будівництвом трибуни протягом 1907–1914 рр.

Окрім цього за проектами З. Харманського у місті Харкові побудовані наступні споруди:

– лікарня на два поверхи і камери одиночного утримання при Харківській в’язниці (1890–1892 рр.);

– житловий будинок і приватна лікарня Моісея Фабриканта (хірурга-новатора у щелепно-лицьових операціях), споруджені наприкінці ХІХ ст. на Театральній пл. (нині – пл. Поезії 5, будівля Харківської наукової медичної бібліотеки);

– надбудова житлового будинку для дитячого притулку за адресою Пушкінська, 24 (початок ХХ ст., нині – Харківська академія неперервної освіти);

– будівля жіночого ремісничого училища, зведена на початку ХХ ст. на Московському проспекті 37 (нині – Харківська міська стоматологічна поліклініка № 6);

– особняк на вул. Садовій 11 (1903 р., нині – видавництво «Прапор»);

– прибутковий будинок і приватна лікарня доктора Й. Ар’є на вул. Пушкінській, 7 (1910 р., у прибуткових домах квартири здавалися домовласником в оренду);

– житловий будинок Нерослєва з магазином на вул. Катеринославській 55 (1912 р., нині – Полтавський шлях).

Заслуговує уваги той факт, що цей інженер-архітектор брав активну участь у житті польської громади міста. У 1908 р. за проектом З. Харманського, який тоді був старостою місцевої римо-католицької парафії, на місці першого у Харкові костьолу, на розі вул. Малосумської (нині – вул.  Гоголя) та пров. Провіантного (нині – пров. Мар’яненко), була споруджена нова будівля «Польського дому» (офіційна назва – Харківське польське громадське зібрання «Польський дім», сам будинок не зберігся). Архітектор був серед його засновників, а згодом – став членом правління. Головною метою цієї організації було об’єднання поляків Харкова, підтримка польської культури, традицій, вивчення історії та літератури, надання допомоги нужденним співвітчизникам.

Відзначимо, що протягом цілого року виникали труднощі із відкриттям «Польського дому». Харківський поліцмейстер запідозрив двох засновників організації у політичній неблагонадійності: О. Квятковського через його членство у Харківському комітеті Конституційно-демократичної партії в 1906 р., а І. Кноппе – внаслідок участі того ж року у недозволеній урядом Спілці інженерів і техніків. Характеризуючи З. Харманського та позосталих засновників, поліцмейстер написав: «мають хороші моральні чесноти і в політичному відношенні ні в чому негожому не помічені». Своєю чергою, чиновники «Харківського губернського присутствія у справах про товариства і союзи» знайшли ознаки невідповідності статуту «Польського дому» чинному законодавству. Зокрема, вказувалося на те, що документ передбачає відкриття бібліотеки, але «не містить інструкцій про те, що каталоги книг і періодичних видань бібліотеки повинні бути представлені на затвердження Харківському губернаторові».

Статут «Польського дому» відкоригували відповідно до зауважень, і наприкінці 1909 р. «Харківське губернське присутствіє у справах про товариства і союзи» видало дозвіл на відкриття організації. Закон вимагав публікувати інформацію про внесення нової організації до реєстру та про затвердження її статуту в урядовій газеті «Сенатские ведомости» та місцевих «Харьковских губернских ведомостях». Квитанцію про оплату публікацій чиновники губернського присутствія не забарилися «витребувати» від З. Харманського та інших засновників «Польського дому».

У 1919 р. З. Харманський виїхав до Варшави, де й помер у 1924 р. А харківські вулиці й досі залишають спогади про цього талановитого польського інженер-архітектора.

Джерела інформації:

1. ДАХО. – Ф. 29. – Оп. 1. – Спр. 83.

2. Жур М. История римско-католической церкви в Харькове // Польська діаспора у Харкові: історія та сучасність. – Харків, 2004.

3. Интересная прогулка: тайны особняков Харькова. – Режим доступу: https://www.segodnya.ua/regions/kharkov/interesnaya-progulka-tayny-osobnyakov-harkova-1020053.html

4. Кушлакова Н.М. Інженери-архітектори польського походження в харківському відділенні імператорського російського технічного товариства // Історичний архів. Наукові студії: Збірник наукових праць. – 2009. – Вип. 3.

5. Лейбфрейд А., Полякова Ю. Харьков. От крепости до столицы: Заметки о старом городе. – Харьков, 2004.

6. Полякова Ю. Ю. Архитекторы Харькова польского происхождения // Польська діаспора у Харкові: історія та сучасність. – Харків, 2004.

7. Российско-Американская резиновая мануфактура «Треугольник». – Режим доступу: http://www.citywalls.ru/house2597.html?s=8gsplpudmo5bl56vc58d0e6l41;

8. Тимофієнко В. І. Зодчі України кінця XVIII – початку XX століть. – К., 1999.

9. Харманский Мариам-Иосиф-Здислав Юлианович. – Режим доступу: https://smilebuilder.ru/?p=867

Підготувала – Тетяна Коваленко, кандидат історичних наук.

Ілюстрації:

  • Харманський-Харківський державний академічний український драматичний театр імені Т. Г. Шевченка -1

http://wikimapia.org/127604/uk/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D1%82%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80-%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96-%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B0-%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0#/photo/403685

  • Харманський-Харківський державний академічний український драматичний театр імені Т. Г. Шевченка -2

https://kh.vgorode.ua/news/dosuh_y_eda/348981-nazad-v-18-vek-ystoryia-kharkovskoho-teatra-nachalas-s-pryezda-ymperatrytsy

  • Харманський-Харківський державний академічний український драматичний театр імені Т. Г. Шевченка -3

https://kh.vgorode.ua/news/dosuh_y_eda/348981-nazad-v-18-vek-ystoryia-kharkovskoho-teatra-nachalas-s-pryezda-ymperatrytsy

  • Харманський-Харківський державний академічний український драматичний театр імені Т. Г. Шевченка -4

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B0_%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0#/media/File:%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B09.%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B2.JPG

  • Харманський-Полтавський шлях 35-1

http://picbear.online/old_kharkov

  • Харманський-Полтавський шлях 35-2

http://wikimapia.org/16791501/ru/%D1%83%D0%BB-%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%A8%D0%BB%D1%8F%D1%85-35

  • Харманський-Полтавський шлях 35-3

https://www.segodnya.ua/regions/kharkov/interesnaya-progulka-tayny-osobnyakov-harkova-1020053.html

  • Харманський-Пушкінська 20-1

http://www.etoretro.ru/pic11313.htm

  • Харманський-Пушкінська 20-2

http://kharkovestate.com/building/1470

  • Харманський-Селекційна станція на Московському пр. 142

https://smilebuilder.ru/?p=867

  • Харманський-Іподром-1

https://lyonl.com/ru/gorodskaya-zhizn/2017/9/9/kharkovskiy-ippodrom-stareyshiy-ne-tolko-v-gorode-no-i-v-ukraine/

  • Харманський-Іподром-2

https://lyonl.com/ru/gorodskaya-zhizn/2017/9/9/kharkovskiy-ippodrom-stareyshiy-ne-tolko-v-gorode-no-i-v-ukraine/

  • Харманський-Іподром-3

https://zabytki.in.ua/ru/430/kharkovskii-ippodrom

  • Харманський-Іподром-4

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B8%D0%BF%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BC

  • Харманський-Театральна пл. 5

https://2day.kh.ua/unikalnaya-harkovskaya-nauchnaya-meditsinskaya-biblioteka-na-grani-unichtozheniya-press-konferentsiya/

  • Харманський-Харківська академія неперервної освіти

http://wikimapia.org/7607278/uk/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B8%D0%B9-%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4-%C2%AB%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F-%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97-%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%C2%BB

– Харманський-Московський пр. 37

https://www.segodnya.ua/regions/kharkov/interesnaya-progulka-tayny-osobnyakov-harkova-1020053.html

  • Харманський-вул. Садова 11

https://www.segodnya.ua/regions/kharkov/interesnaya-progulka-tayny-osobnyakov-harkova-1020053.html

  • Харманський-Пушкінська 7

http://domofoto.ru/photo/20537/

  • Харманський-Полтавський шлях 55

http://wikimapia.org/21228735/ru/%D1%83%D0%BB-%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%A8%D0%BB%D1%8F%D1%85-53-55