Польський інженер-архітектор Францішек Шустер


Францішек Шустер (1832–1908 рр.), роботи якого прикрашають наше місто, належить до кола маловідомих польських інженер-архітекторів. Народився він у Варшаві, тут згодом навчався у гімназії та закінчив художню школу, здобувши звання архітектора 1-го ступеня. Протягом 1852–1855 рр. Ф. Шустер був вільним слухачем Імператорської Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі. По завершенні навчання він з дозволу головноуправляючого шляхів сполучення та публічних будівель склав випускний екзамен разом з вихованцями практичного класу Будівельного училища у Санкт-Петербурзі, здобувши звання цивільного інженера і чин губернського секретаря.

Францішек Шустер працював у Пскові, Санкт-Петербурзі (саме тут він отримує звання академіка архітектури при Імператорській Академії мистецтв (1857 р.) та звання інженер-архітектора при Будівельному училищі (1871 р.)), у Мінську та Саратові. З 1890 р. талановитий польський архітектор обіймав посаду губернського інженера у Харкові. За його проектами, виконаними у стильових формах необароко та неоросійського стилю, в місті повстали або ж були реконструйовані наступні споруди:

– будівля колишнього Олександрівського притулку, перебудована на дешеву їдальню Харківського благодійного товариства, розташована на вул. Ковальській (реконструкція, 1890 р., 49.984731, 36.231995);

– будинок для Харківського музичного училища, місцевого відділення Імператорського Російського музичного товариства, що знаходився на вул. Катеринославській, 30 (реконструкція, 1891 р., нині — вул. Полтавський шлях, 49.988048, 36.219121);

– церква та актова зала у Третій харківській чоловічій гімназії за адресою вул. Малосумська 7 (1891–1892 рр., нині – вул. Гоголя, 7, 49.996924, 36.234585);

– будинок для училища сліпих дітей за адресою вул. Сумська, 55 (1891 р., у співавторстві з Сергієм Загоскіним, нині це – Комунальний заклад «Харківський спеціальний навчально-виховний комплекс імені В. Г. Короленка» Харківської обласної ради); будівництво стало можливим завдяки зібраним пожертвам (50.008239, 36.237951).

Будинок для училища сліпих дітей, споруджений в 1891 р. (Сумська, 55; сучасне фото)

Протягом 1897–1900 рр. Францішек Шустер керував будівництвом Харківської  контори Державного банку на Театральній пл. (нині – пл. Поезії, 1, 49.995126, 36.233870), що споруджувалася за проектом Романа Голенищева. Ця двоповерхова будівля має форми флорентійського ренесансу. Під час її  зведення, восени 1898 р., стався обвал краю стіни та карнизу будинку, у результаті чого травмувалися будівельники. Нещасний випадок стався тому, що кам’яну кладку закінчили пізніше від запланованого терміну, коли температура повітря була вже нижчою за нормативну для проведення таких робіт. Проблем додало також зведення даху: важкі балки й бруси забивали великим дерев’яним молотом до того, як встиг висохнути вапняний розчин кам’яної кладки карниза. До того ж теслярі ставали на нього, оскільки не було облаштовано спеціальних лісів для встановлення дерев’яних частин даху. В спричиненні аварії звинуватили губернського архітектора Ф. Шустера та його помічника цивільного інженера Л. Васильєва. Суд відбувся лише за рік. Постраждалі ще до початку судового слухання отримали матеріальну компенсацію від обох обвинувачених і купця Сумського – підрядника, який встановлював дах. А тому на суді робітники не висували архітекторам жодних скарг або претензій. Водночас Ф. Шустер та Л. Васильєв винними себе не визнали. Вони посилалися на те, що обвал стався через необережність самих теслярів, які, попри попередження, ставали на карниз, нехтуючи власною безпекою. Перебіг розгляду справи висвітлював кореспондент місцевої газети «Южный край». У підсумку Ф. Шустера засудили до семи, а Л. Васильєва – до десяти діб воєнної гауптвахти, судові витрати записали на рахунок звинувачених. Однак архітектори подали апеляцію і за рік кримінальне відділення Харківської судової палати дещо пом’якшило їм вирок.

Будівля Харківської контори Державного банку (Театральна пл., 1)

7 січня 1901 р. нову будівлю Харківської контори Державного банку було урочисто відкрито й освячено архієпископом Харківським і Охтирським Амвросієм. Напередодні протягом трьох днів до цього приміщення під посиленим конвоєм перевозили гроші та інші цінності. Новий будинок був більшим та набагато зручнішим з точки зору виконання покладених на нього функцій. «Широкі з білого мармуру сходи… ведуть до обох поверхів просторої будівлі. Над головними дверима зроблено напис золотими літерами “Харківська контора Державного банку”». На першому поверсі знаходились ощадна та розмінна каси. До останньої прилягала квартира керуючого банком, яка мала окремий вихід на вул. Сумську. Квартири для нижчих службовців також розміщувалися тут. На другому поверсі знаходились два кабінети директора, чиновницькі кімнати, бухгалтерська, грошові комори та оборотна каса. Остання з’єднувалася з розмінною касою підйомною машиною, що була прихована від «очей публіки» у спеціальній шафі. Освітлювався весь будинок електрикою, опалення було центральним. Ліпні стелі, паркетна підлога, великі й світлі кімнати, дерев’яні віденські меблі – все це викликало захоплення у сучасників. Кошторис нової будівлі склав 450 тис. руб. Пізніше ця споруда була надбудована, але загальний її стиль зберігся. Призначення будівлі втім не змінилося – нині тут знаходиться Управління Національного банку України в Харківській області.

Будівля Управління Національного банку України в Харківській області (пл. Поезії, 1).

Перебуваючи на посаді губернського інженера, Францішек Шустер у той чи інший спосіб наглядав за будівництвом, що велося тоді у Харкові. Він очолював розробку генерального плану міста 1895–1897 pp. (співавторами останнього стали Б. Михаловський, Г. Стрижевський, А. Кондратовський, М. Шевцов, М. Брандтнер). Губернський інженер вболівав за покращення благоустрою міста. Наприклад, у 1895 р. він клопотав перед губернатором про перенесення з центра міста – вул. Ковальської – ковалень, «гар і кіптява яких роблять атмосферу абсолютно нестерпною не тільки для людей, які мешкають на вулиці, але й для тих, хто лише проїжджає по ній».

Окрім професійної діяльності, Францішек Шустер також активно займався громадською роботою. Він був дійсним членом Імператорського Російського технічного товариства (його головною метою було сприяти розвиткові промисловості й техніки), членом Імператорського Петербурзького товариства архітекторів (останнє було покликане розвивати архітектурну діяльність), Товариства інженерів у Лондоні. Францішек Шустер входив до багатьох благодійних (і не тільки) комітетів у місцях своєї служби. Зокрема, під час перебування у Харкові він був директором Харківського тюремного комітету та членом Харківського відділення піклувального товариства про сліпих. В обох випадках архітектор робив численні пожертви.

У 1907 р. за рішенням міністерства внутрішніх справ статський радник Францішек Шустер за здобутки у професійній діяльності був переведений до наступного чину в ієрархії – дійсного статського радника.

Помер видатний польський архітектор у Харкові в 1908 р.

Джерела інформації:

1. Барановский Г. В. Юбилейный сборник сведений о деятельности бывших воспитанников Института гражданских инженеров (Строительного училища). 1842–1892. – Санкт-Петербург, 1893.

2. Тимофієнко В. І. Зодчі України кінця XVIII – початку XX століть. Біографічний довідник. – Київ, 1999.

3. Харьков. Путеводитель для туристов и экскурсантов. – Харьков, 1915. – Режим доступу: http://dalizovut.narod.ru/putev915/putev915.htm

4. Шустер Франциск Иванович. – Режим доступу: https://xn--90ax2c.xn--p1ai/catalog/005289_000028_4D34F934-46BA-4F3C-BF29-1201DEBDA0F9/viewer/?page=394

5. Южный край (газета). – 1895. – 26.10; 1895. – 02.12; 1899. – 27.10; 1901. – 06.01.; 1901. – 08.01, 1901. – 26.01; 1907. – 05.01.

Підготувала — Тетяна Коваленко, кандидат історичних наук.