Олександр Ржепішевський

Польський архітектор доби модерн Олександр Ржепішевський

Прогулянки центральними вулицями Харкова ідеально підходять для знайомства з історією і характером нашого міста. Мовчазні кам’яні споруди допомагають перейнятися атмосферою Харкова та його «внутрішнім кліматом». Водночас, споглядаючи красу цих будинків, ми часто не замислюємося над тим, хто був їхнім творцем… Серед архітекторів-забудовників центральної частини нашого міста визначне місце посідає польський зодчий-модерніст Олександр Ржепішевський (1879–1930).

Олександр Ржепішевський народився у 1879 р. у м. Аккерман (суч. Білгород-Дністровський) Бессарабської губернії у багатодітній родині офіцера прикордонних військ. Закінчив Інститут цивільних інженерів у Санкт-Петербурзі у 1903 р. із золотою медаллю. Протягом 1904–1906 рр. удосконалював майстерність у Школі витончених мистецтв Сорбонни у Парижі. Після повернення до Російської імперії О. Ржепішевський заробляв, беручі участь в архітектурних конкурсах самостійно та у співавторстві з архітектором М. Васильєвим. Один із таких проектів – Купецький банк з готелем «Асторія» – був обраний гільдією купців Харкова. І в 1910 р. польський архітектор приймає пропозицію переїхати до нашого міста для нагляду за ходом будівельних робіт.

Уважається, що О. Ржепішевський оновив архітектурний ансамбль центральної частини Харкова, прикрасивши його спорудами у стилі північного модерну. Яскравим свідчення цього і є згаданий будинок Купецького банку та готелю «Асторія», що протягом 1910-1913 рр. повстав на Торговій пл. (суч. Павлівська пл., 10). Наслідуючи архітектурні традиції Петербургу, кам’яниця стала першою конструкцією у місті, що має монолітний залізобетонний каркас. Останнє забезпечувало гнучкість планування внутрішнього простору. Фасад прикрашений скульптурами атлантів та різними декоративними елементами, виробленими із граніту, металу та черепиці у виконанні петербурзької фірми «Козлов і Дітріх». Дах будівлі прикрашала червона черепиця (зараз вона замінена сірими листами металу). Один з найстаріший банків Російської імперії – Купецький банк – був розміщений на першому поверсі тогочасного хмарочосу, другий та третій винаймалися під конторські приміщення, три верхні поверхи займав готель «Асторія». Кореспондент місцевої газети «Южный край» захоплено відгукнувся про новий готель: «з усіма можливими зручностями й удосконаленнями, має 87 номерів різної величини; невеликий ресторан тільки для мешканців, бібліотеку… два ліфта, які працюють цілодобово. Обстановка «Асторії», дійсно, вражає пристойністю і хорошим тоном». Не одне покоління харків’ян знає цей будинок як магазин «Мелодія». За радянських часів в однойменному магазині продавали грамплатівки та музичні інструменти. Утім, він давно вже не працює. Сьогодні ж тут розміщені магазини, офіси та банківське відділення.

Цікаво, що у процесі реалізації проекту Купецького банку та готелю «Асторія» між його авторами спалахнув конфлікт, що просочився у пресу. На шпальтах «Южного края» знаходимо заяву М. Васильєва, який залишився у Петербурзі, про позбавлення компаньйона О. Ржепішевського довіреності на будівництво будинку і спростування останнім даної заяви.

На будівництві Купецького банку та готелю «Асторія» не закінчився харківський період творчості О. Ржепішевського. У нашому місті він пропрацював у 1910–1920 рр., і цей час став найпліднішим для нього. На хвилі архітектурного буму він отримав чимало замовлень від різних організацій і приватних осіб, відкрив власну майстерню, а також виконував обов’язки позаштатного міського архітектора. О. Ржепішевський залишив по собі багату архітектурну спадщину в нашому місті – 27 будинків, більшість з яких уважається візитівками Харкова та визнані пам’ятками архітектури. Окрім цього, він брав активну участь у громадському житті міста.

Особливе місце серед торгівельних будівель Харкова займають зведені у 1910 р. за проектами О. Ржепішевського корпуси текстильних мануфактур: мануфактура Міндовського (вул. Різдвяна, 6) та мануфактура Бакакіна (вул. Різдвяна, 19, нині – один з корпусів Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка). Загальна композиція будинків несе в собі риси конструктивного модерну. Звернімо також увагу, що у мануфактурі Міндовського архітектор наважився зробити суцільне засклення на всю висоту дому, відмовившись від стіни.

Проектуючи особняк для театрального діяча, актора і режисера Миколи Синельникова, О. Ржепішевський збагатив принципи модерну традиціями середньовічної архітектури. Отже, й не дивно, що будинок нагадує забудову середньовічних європейських міст. Його власник уважається реформатором провінційної сцени, а сам будинок приваблював театралів з усього міста.  Розташований він на вул. Садово-Куликівській (нині – вул. Дарвіна, 29, 1913–1914 рр.).

На початку ХХ ст. гостро постало питання про оновлення будинку для лікарні «Червоного Хреста» – старий не справлявся з великою кількістю пацієнтів, що особливо далося в знаки під час епідемії холери у 1910 р. Не одразу вдалося знайти гроші, та, зрештою, двоповерхову клініку за проектом О. Ржепішевського було збудовано на кошти, виділені Головним управлінням Червоного Хреста, та зібрані у Харкові пожертви (зокрема, від продажу дачі одного професора у Ялті, яку він заповів комітету). Лікарня «Червоного Хреста» мала великі світлі палати, приймальню, аптеку та була обладнана сучасними «технічними і медичними удосконаленнями». Розташована вона на Вознесенській пл. (сучасна назва – пл. Фейєрбаха, 5, нині – Дорожня клінічна лікарня).

Найбільш розповсюдженою формою житла тих часів були так звані «прибуткові будинки» – багатоквартирні дома, квартири яких здавалися домовласником в оренду. Звичайно ж, орендарі нічого не могли змінювати і пристосовували свої потреби до наявного в апартаментах оздоблення. Прикладом такої споруди у виконанні О. Ржепішевського є прибутковий будинок на вул. Чорноглазківській (нині – вул. Маршала Бажанова, 14, 1913–1914 рр.). Він належав «Товариству Гельферіх-Саде», яке займалося виробництвом і продажом сільськогосподарської техніки. Стиль виконання –модерн, нині – житловий дім. Так само звичайними у сучасному розумінні житловими будинками стали побудовані О. Ржепішевським як прибуткові дома на вул. Пушкінській, 3 (1914 р.) та вул. Чайковська, 17 (1914 р.).

Водночас, О. Ржепішевський відзначився як один з ініціаторів створення у нашому місті так званих «компанійських будинків» –  прообразу будівельних кооперативів. У таких домах майбутні мешканці брали участь у витратах на будівництво, а квартири проектувалися за індивідуальним замовленням – відповідно до потреб і бажань жильців (нечуване нововведення для тих часів). Окрім беззаперечної зручності таких приміщень для їхніх мешканців, польський архітектор у листі до старшого брата, датованому 1911 р., підкреслював їхню економічну доцільність: «квартира з п’яти кімнат, за яку в прибутковому будинку хазяїну сплачується 1600 крб. на рік, обійдеться володарю власної квартири лише у 300–400 крб. на рік». Справа у тому, що навіть О. Ржепішевському, успішному та визнаному на той час архітектору, було затратно винаймати квартиру в прибутковому будинку.

Уже в 1912 р. такий «компанійський будинок» з’явився на вул. Римарській, 6. Власниками квартир стали люди «вільних професій», які займалися приватною практикою на дому: лікарі, юристи, комерсанти, архітектори. Характер їхньої діяльності вимагав престижне житло у центральній частині міста, але матеріальний стан не дозволяв купити особняк. Вирішенням стали спроектовані О. Ржепішевським чотирьох- або шести кімнатні квартири з приймальною і кабінетом. В одній з них оселився сам архітектор з родиною. Вестибюль і сходи будівлі прикрашали фонтани і настінні розписи, останні не збереглися. Аналогічний проект було реалізовано у 1912–1914 рр. на вул. Римарській, 19. Автор уперше використав розсувні перегородки, що дозволило побудувати кімнати площею до 50 м2. Неординарний талант та майстерність допомогли архітектору віднайти найвідповідніші рішення для внутрішнього оздоблення приміщень. Зокрема, невеличку приватну лікарня обладнали на першому поверсі, а художні майстерні з природнім верхнім світлом – у мансарді. Згодом у цей будинок переселився й О. Ржепішевський. Його родина зайняла дві квартири: житлову з особистою майстернею зодчого у мансарді на верхньому поверсі та службову з приймальною, кабінетом для зустрічей з клієнтами і підрядниками, а також робочими кімнатами співробітників на другому поверсі.

У 1914 р. з О. Ржепішевський організував «Пушкінське товариство з будівництва домів з власними квартирами», яке мале далекосяжні наміри щодо розбудови такого житла. Великий «компанійський будинок» на вул. Пушкінський в’їзд, 6 – результат цієї діяльності. На жаль, Революція 1917 р. перервала розпочаті проекти, уже побудовані приватні квартири були націоналізовані та перетворені на комуналки.

Серед інших робіт польського архітектора:

– житловий будинок на вул. Олександрівській (суч. вул. Євгена Котляра, 4, 1911 р.);

– комплекс складських і адміністративних будівель на вул. Коцарській, 18 (у співавторстві з І. Тенне розширений уже існуючий проект Ю. Цауне, 1912 р.);

– особняк на вул. Садово-Куликівській (суч. вул. Дарвіна, 15, 1912 р.);

– житловий будинок на вул. Садовій, 6а (1913 р.);

– житловий будинок на вул. Басейній (суч. вул. Ярослава Мудрого, 33, 1913 р.);

– житловий будинок на вул. Пушкінській в’їзд, 3 (1913 р.);

– приватна лікарня на вул. Басейній (суч. вул. Ярослава Мудрого, 23, 1914 р.);

– особняк на вул. Мироносицькій, 21 (реконструкція, 1915 р.);

– особняк на вул. Садово-Куликівській (суч. вул. Дарвіна, 4, 1915 р.);

– житловий будинок на вул. Заїківській (суч. вул. Гольдбергівська, 98 (1910-ті рр.);

– особняк на вул. Москалівській, 20 (1910-ті рр.);

– житлові будинки на вул. Чигирина Юлію, 7 та 8 (1910-ті рр.);

– житловий будинок на вул. Чайковська, 8 (1910-ті рр.).

Після революційних подій 1917 р. О. Ржепішевський залишив Харків, переїхав до Криму, звідки планував емігрувати з родиною. В Ялті за його проектом повстав санаторій «Долосси». Однак, архітектор прийняв рішення їхати до Москви, ймовірно, через нове кохання. Там він продовжив архітектурну діяльність і збудував кілька будинків. Помирає митець у Москві у 1930 р., перед тим просидівши півроку у в’язниці як «буржуазний елемент».

Донька О. Ржепішевського Галина Шаховська, відомий радянський балетмейстер, залишила такі спогади про батька: «Він був людиною життєрадісною. Мистецтво було сенсом його життя. Прокидався він зазвичай о 5 годині ранку, о 6 брався до роботи – проектував, малював, креслив. Потім об’їжджав будівельні майданчики, уважно стежив за роботою. Встигав захоплюватися спортом – теніс, ковзани, фехтування. Після обіду любив музикувати. А ввечері в архітектурній майстерні збиралася здібна молодь і майстри. Час присвячувалося малюнку і живопису».

Інша донька архітектора – Наталя Глан – стала відомою радянською актрисою, хореографом і танцівницею.

На кінець, зазначимо, що О. Ржепішевський своєю «сірою архітектурою» у Харкові зруйнував стереотипи про сірість як ознаку буденності. Будинки талановитого майстра стилю модерн й досі прикрашають наше місто та привертають увагу своєю неповторною манерою виконання.

Джерела інформації:

1.Александр Ржепишевский – архитектор, сыгравший для Харькова «мелодию серого модерна». – Режим доступу: http://faqindecor.com/ru/aleksandr-rzhepishevskij-arhitektor-sygravshij-dlya-harkova-melodiyu-serogo-moderna/

2. Архитектор Ржепишевский. – Режим доступу: https://old-akkerman.livejournal.com/10731.html

3. Дома с собственными квартирами. – Режим доступу: https://ngeorgij.livejournal.com/50289.html

4. Лейбфрейд А., Полякова Ю. Харьков. От крепости до столицы: Заметки о старом городе. – Харьков, 2004.

5. Полякова Ю. Ю. Архитекторы Харькова польского происхождения // Польська діаспора у Харкові: історія та сучасність. – Харків, 2004.

6. Постройка лечебницы Красного Креста. – Режим доступу: https://ngeorgij.livejournal.com/147225.html

7. Тимофієнко В. І. Зодчі України кінця XVIII – початку XX століть. – К., 1999; Южный край. – 18.03. 1913.

Підготувала – Тетяна Коваленко, кандидат історичних наук.

Ілюстрації

http://faqindecor.com/ru/aleksandr-rzhepishevskij-arhitektor-sygravshij-dlya-harkova-melodiyu-serogo-moderna/

  • Ржепішевський-Асторія-3

https://2day.kh.ua/pervoe-tvorenie-arhitektora-rzhepishevskogo-harkov-nachala-hh-veka/

  • Ржепішевський-Асторія-4

http://faqindecor.com/ru/aleksandr-rzhepishevskij-arhitektor-sygravshij-dlya-harkova-melodiyu-serogo-moderna/

  • Ржепішевський-Асторія-5

http://www.mediaport.ua/harkov-1913-y-pervaya-melodiya-rzhepishevskogo

  • Ржепішевський-Южный край-1

http://faqindecor.com/ru/aleksandr-rzhepishevskij-arhitektor-sygravshij-dlya-harkova-melodiyu-serogo-moderna/

  • Ржепішевський-Южный край-2

http://faqindecor.com/ru/aleksandr-rzhepishevskij-arhitektor-sygravshij-dlya-harkova-melodiyu-serogo-moderna/

  • Ржепішевський-Різдвяна 6-Мануфактура-1

https://unexploredcity.com/tour-view/63

  • Ржепішевський-Різдвяна 6-Мануфактура-2

https://unexploredcity.com/tour-view/63

  • Ржепішевський-Різдвяна 19-Мануфактура

https://arch-heritage.livejournal.com/645160.html

  • Ржепішевський-Особняк Синельникова-Дарвіна 29

https://www.shukach.com/ru/node/8956

  • Ржепішевський-Лікарня Червоного Хреста-1

https://ngeorgij.livejournal.com/147225.html

  • Ржепішевський-Лікарня Червоного Хреста-2

https://ngeorgij.livejournal.com/147225.html

  • Ржепішевський-Товариство Гельферіх-Саде-Маршала Бажанова 14

http://wikimapia.org/19248447/ru/%D1%83%D0%BB-%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%88%D0%B0%D0%BB%D0%B0-%D0%91%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0-14

  • Ржепішевський-Римарська 6-1

http://wikimapia.org/18270962/uk/%D0%B2%D1%83%D0%BB-%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-6

  • Ржепішевський-Римарська 6-2

http://wikimapia.org/18270962/uk/%D0%B2%D1%83%D0%BB-%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-6

  • Ржепішевський-Римарська 19-1

https://kvartirkov.com/kvartiry-posutochno-v-kharkove/kvartira-1-komnata-30m-dlia-troikh-shevchenkovskii-raion-ulitsa-rymarskaia

  • Ржепішевський-Римарська 19-2

http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Lit/Kh/Xvyljovyj/Gallery/istpravda12.html

  • Ржепішевський-Римарська 19-3

http://wikimapia.org/12893715/uk/%D0%B2%D1%83%D0%BB-%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-19

  • Ржепішевський-Римарська 19-4

https://www.segodnya.ua/regions/kharkov/harkovskiy-modern-nemeckiy-sled-i-srednevekovaya-gotika-988451.html

  • Ржепішевський-Дарвіна 4

https://arch-heritage.livejournal.com/645160.html

  • Ржепішевський-Дарвіна 15

https://arch-heritage.livejournal.com/645160.html

  • Ржепішевський-Пушкінській в’їзд 3

https://arch-heritage.livejournal.com/645160.html

  • Ржепішевський-Чигирина 7

https://arch-heritage.livejournal.com/645160.html

  • Ржепішевський-Чигирина 8

https://arch-heritage.livejournal.com/645160.html

  • Ржепішевський-Гольдбергівська 98

https://arch-heritage.livejournal.com/645160.html